Підготовка іноземних студентів

Одеська національна морська академія була й наразі залишається єдиним навчальним закладом, який готує кваліфіковані кадри для роботи на суднах морського транспорту іноземних країн. Сьогодні в академії навчаються 245 іноземних громадян з 31 країни.

За період з 1950 по 2009 роки академію закінчили понад 1000 осіб з 86 країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки, у тому числі – з країн близького зарубіжжя Російської Федерації, Молдови, Грузії та інші.

Першим у 1950 р. прибув на навчання громадянин Польщі Питко Згибнєв, у 1951 році – громадянин Чехословаччини Матерна Іржи та громадянин Китаю Юй Юан Фу, у 1953 – громадянин Китаю Чан Лай Сай. У 1955 році прибувають на навчання в училище громадяни Польщі, ЧРСР, СРВ та з інших країн.

Значна кількість випускників працюють у своїх країнах капітанами, старшими механіками суден та в інших галузях. Ряд випускників академії обіймають високі державні посади – керівники пароплавств та вузів, декани факультетів, професори.

Із В'єтнаму закінчили ОВІМУ-ОНМА 167 осіб. Серед них Ле Дик Тоан. Після закінчення ОВІМУ, а пізніше аспірантури, він довгий час працював ректором ХВІМУ (зараз В'єтнамський морський університет). У 1982 р. група випускників – декани факультетів, кафедр на чолі з Ле Дик Тоан відвідали академію. Фан Хонг Шон є ректором Хошемінського морського університету транспорту, By Мінь Тяю – декан морського факультету вказаного університету. До В'єт Ши – перший проректор В'єтнамського морського університету. Хуан Ван Ань – декан судномеханічного факультету. Хуа Ван Зует – керівник Хайфонського пароплавства. Чин Ван Фан – капітан, керівник пароплавства.

З колишньої Чехословаччини закінчили академію 124 особи. Випускник судноводійного факультету Водичка Індржих працює Міністром праці у Чехії. Кадичка Петер був головою морської інспекції пароплавства. Один з перших випускників Матерна Іржи працював капітаном теплоходу "Кошице".

Окрім В'єтнаму та Чехословаччини, навчалися громадяни з Індії (закінчили академію 82 особи), Сирії (73 особи), Куби (48 осіб), Лівану (32 особи ), Польщі ( 26 осіб) та ін., у яких наші випускники обіймають високі посади, закінчили аспірантуру, займаються бізнесом. 20 осіб із числа випускників академії закінчили аспірантуру та отримали вчений ступінь кандидата технічних наук.

Курсанти-іноземці приймають активну участь у спорті: гра в шахи, настільний теніс, волейбол та ін. Іноземці нагороджуються грамотами, цінними призами, про це писала газета "Вечірня Одеса".

У 1976-1980 p.p. інструментальний ансамбль молодіжної організації Чехословаччини на чолі з курсантом Рейтерман Мирославом та вокальна група курсантів земляцтв Мадагаскар (керівник Талаіні Л. Даніель) користувалися великим успіхом серед одеситів, виїжджали також у інші міста з концертами.

З утворенням незалежної держави Україна, у серпні 1991 p., навчання іноземних студентів здійснюється на контрактній основі, лише невелика частина громадян іноземних держав навчається за рахунок бюджетних коштів держав (В'єтнам, Словаччина, Молдова).

Керівництво академії, деканат по роботі з іноземними студентами завжди вживали заходів щодо розширення зв'язків та контактів з представниками фірм, компаній з різних країн з питання навчання іноземців у академії. Створено сприятливі умови для навчання та життя іноземців у екіпажі академії.

З 01 січня 1999 р. працює підготовче відділення для іноземних студентів. Основним завданням підготовчого відділення є адаптація іноземних громадян в академії, вивчення російської та української мов у обсязі, достатньому для подальшого навчання за вибраною спеціальністю. Освіта є одним з найважливіших елементів гуманітаризації суспільних відносин між різними державами. Тому інтернаціоналізація міждержавних відносин передбачає мобільність студентів та викладачів і міграцію студентів з метою отримання освіти у різних державах.

Таким чином, створення умов для прискорення цих процесів, у першу чергу, значного збільшення контингенту іноземних студентів у вітчизняних вузах та коледжах, є одним з напрямків міжнародної діяльності. Робота у цьому напрямку дозволяє значно збільшити позабюджетні кошти фінансування та самофінансування українських навчальних закладів, зберегти викладацькі кадри, використовувати додаткові валютні кошти для розвитку і тощо.